Судебная практика

Позиция Апелляционного суда относительно взыскания ущерба причинённого в результате наезда на канализационный люк

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА

                                                                                                            Справа №755/16065/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі: головуючого: Невідомої Т.О., суддів:  Гаращенка Д.Р., Усика Г.І., секретар: Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо — транспортної пригоди,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/6411/2017 Головуючий у суді першої інстанції:    Гончарук В.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції:  Невідома Т.О.

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та спору на них Дніпровського району» м. Києва (далі по тексту — КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва), третя особа: Публічне акціонерне товариство «АК «Київводоканал» (далі по тексту — ПАТ «АК «Київводоканал»), про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо — транспортної пригоди.

Стягнено з КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва на користь ОСОБА_2 52 924, 64 грн. витрат, пов’язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, 3 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнено з КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1 102, 40 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_5 в інтересах  КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначає, що судом першої інстанції не було з’ясовано особу правопорушника, не визначено балансоутримувача каналізаційного люка, характер протиправних дій, їх зв’язок з настанням матеріальної шкоди, розмір заподіяних збитків, розмір моральної шкоди. Вказує, що судом не було доведено факту вини відповідача за неналежне утримання ділянки дороги, тобто існує недоведеність обставин, що мають важливе значення для справи, які суд вважає встановленими. Зазначає, що судом було необґрунтовано відмовлено у клопотанні про подальше зібрання доказів, що мають важливе значення для правильного вирішення справи. Крім цього, вказує, що судом не було обговорено питання про передачу пошкоджених запчастин та елементів транспортного засобу відповідачеві.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 в інтересах  КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_7 в інтересах ПАТ «АК «Київводоканал» проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали, що спір вирішений судом правильно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в суд апеляційної інстанції, з’ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 червня 2016 року приблизно о 04 год. 40 хв. за адресою: вул. Гродненська, 1/35 в м. Києві, в результаті наїзду на незакріплений каналізаційний люк на перехресті вул. Алма-Атинська та вул. Празька було пошкоджено автомобіль «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, що підтверджено Актом огляду дорожніх умов на місці ДТП від 15 червня  2016 року, складеним працівниками Управління патрульної поліції в м. Києві, яким зазначено про дефекти дорожнього покриття — незафіксований каналізаційний люк 65 см., що став причиною ДТП (а.с. 8; 9-11; 76; 77).

За наслідками дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження: заднього лівого колісного диска, покришки заднього лівого колеса, спрацювала подушка безпеки водійського сидіння (а.с. 10).

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, від 10 серпня 2016 року, складеного оцінювачем ОСОБА_8 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, тобто, сума грошових витрат, необхідних для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ, становить 52 924, 64 грн., з яких вартість матеріального збитку (реальні збитки) — становить 37 028, 34 грн. (а.с. 12-41).

29 липня 2016 року інженером відділу з організації дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУ НПУ у м. Києві капітаном поліції Жучинським А.Е. було складено Вимогу № 489 на ім’я начальника по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва про ліквідацію оглядового колодязя за адресою: АДРЕСА_1, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та створення безпечних умов для руху транспортних засобів та пішоходів (а.с. 72).

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (а.с. 1-6).

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що належний йому автомобіль отримав пошкодження в результаті неналежного утримання вулично-дорожньої мережі, балансоутримувачем якої є КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва, яке зобов’язане відшкодувати позивачу вартість відновлювального ремонту його пошкодженого автомобіля та завдану моральну шкоду. Просив стягнути на його користь з  КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва матеріальну шкоду у розмірі 52 924, 64 грн. та 30 000,00 грн. моральної шкоди.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що матеріальна шкода у розмірі 52 924, 64 грн., яка становить вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, доведена належними доказами.  Такожсуд вважав доведеним факт наявності вини відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено належний позивачу транспортний засіб, оскільки саме відповідача законодавчо наділено  обов’язками постійного контролю експлуатаційного стану усіх елементів дорожніх  об’єктів  та негайного усунення виявлених пошкоджень чи інших перешкод в дорожньому русі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості — невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобам.

Згідно із ч.1, 4 ст.24 Закону України «Про дорожній рух»  власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць,

залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі по тексту — Правила), передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об’єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, — відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Пункт 11 Правил визначає, що власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов’язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об’єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити — невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об’єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно- кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об’єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху;  аналізувати стан аварійності на дорожніх об’єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов’язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об’єктів і користувачів (пункт 1 Правил).

Вказаними нормативними актами передбачені обов’язки КП «Шляхово експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та спору на них Дніпровського району» м. Києва щодо проведення робіт по утриманню у належному стані дорожніх об’єктів.

Доказів того, що КП «Шляхово експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва належним чином такі обов’язки виконувало і забезпечило дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху надано не було.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29 липня 2016 року інженером відділу з ОДР управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції у м. Києві, капітаном поліції Жучинським А.Е. було видано вимогу № 489 на ліквідацію оглядового колодязя по АДРЕСА_1, яка була одержана КП «Шляхово експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва (а.с. 72).

Як вбачається із висновку, складеного капітаном поліції Жучинським А.Е., вказану вимогу КП «Шляхово експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва виконало у вказаний термін 05 серпня 2016 року (а.с.74).

Так, відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до змісту ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до змісту вказаних норм, підставою для покладення на особу-відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді обов’язку відшкодувати майнову шкоду є наявність у діях такої особи складу цивільно-правового правопорушення: вини, наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв’язку між таким діянням та завданою шкодою.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на це та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Виходячи із вищевказаного,  суд обґрунтовано вважав винним у спричиненні шкоди майну ОСОБА_2 КП «Шляхово експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва, яке є власником дороги і зобов’язане забезпечувати її належний стан.

Доводи КП «Шляхово експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва про те, що Звіт №21/16 про оцінку автомобіля «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_1, від 10 серпня 2016 року було складено з порушенням, без виклику представників відповідача на огляд транспортного засобу є безпідставними, оскільки факт повідомлення не впливає на правильність наданого висновку експерта.

Крім того, в суді першої інстанції представником КП «Шляхово експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва не було заявлено клопотань про проведення судової експертизи, не надано нових доказів на спростування доводів позивача щодо вартості проведення ремонтних робіт автомобіля. В суді апеляційної інстанції клопотань про проведення судової експертизи або залучення до матеріалів справи висновку експерта заявлено не було.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, у розмірі 52 924, 64 грн. доведені і обґрунтовано  задоволені. Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_2 пошкодженням його автомобіля.

При цьому, колегія суддів відхиляє, як безпідставні доводи апеляційної скарги про те, що судом не було обговорено питання про передачу пошкоджених запчастин та елементів транспортного засобу відповідачеві, оскільки КП «Шляхово експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва не заявляло про це в суді першої інстанції.

Всі викладені у апеляційній скарзі обставини проаналізовані судом у сукупності з іншими доказами по справі, висновки суду є повністю мотивованими і підстав для сумніву у їх обґрунтованості не вбачається.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та спору на них Дніпровського району» м. Києва не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Норми матеріального та процесуального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 , 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий:                                                                                  Т.О. Невідома

Судді:                                                                                                Д.Р. Гаращенко

                                                                                                            Г.І. Усик  

Задать свой вопрос

ОТПРАВИТЬ
close

Оставьте свой номер
и мы Вам перезвоним