Судебная практика

Судебная практика расторжения договора страхования жизни в следствии аннуляции лицензии страховой компании

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  м. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017р. Справа №910/784/17

За позовом            Товариство з обмеженою відповідальністю «Об’єднані системи зв’язку»

до                    Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Грант-Лайф»

про                     розірвання договору та стягнення коштів 222 450,57 грн.

                                                                                                                    Суддя  Мельник В.І.

Представники:

Від позивача               Салівон Д.О., довіреність б/н від 10.02.2017

Від відповідача           не зיявився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об’єднані системи зв’язку» (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Грант-Лайф»  про розірвання договору та стягнення коштів 222 450,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 порушено провадження у справі № 910/784/17 та призначено розгляд на 13.02.2017.

В судове засідання 13.02.2017 представник позивача з’явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв’язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 13.02.2017 відкладено розгляд справи на 27.02.2017

В судове  засідання 27.02.2017  представник позивача  з’явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання  27.02.2017 представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 27.02.2017 у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.08.2008  позивачем було заповнено  заяву на укладення  Договорів страхування  життя №0000902 на  бланку відповідача.

Як вбачається із змісту заяви, позивач є страхувальником, який уклав Договір страхування на користь свого працівника -ОСОБА_2

Позивач зазначив, що в подальшому відповідач надав позивачеві Поліс страхування життя серії в №0008047 (далі-Поліс) та Правила добровільного страхування життя від 21 грудня 2007 року (далі-Правила).

Згідно Розділу 1 Правил:  договір страхування (Договір) — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначенні у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови Договору.

Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (Договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти Договір, страхування, такий Договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (Поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою.

В Полісі страхування зазначено, що Договір страхування починає діяти з 03.09.2008 року по 02.09.2028 рік, строк страхування 20 років.

На виконання умов Договору страхування ТОВ «Об’єднані системи зв’язку» вчасно та в повному обсязі сплачувало всі необхідні страхові платежі, що підтверджується банківськими виписками.

Позивач  вважає, що Договір страхування укладений шляхом заповненням Позивачем Заяви на укладення Договорів страхування життя №0000902 та отримання від Відповідача копії Правил добровільного страхування життя від 21 грудня 2007 року та Страхового свідоцтва (Поліса) страхування життя серії О №0008047 повинен бути розірваний, оскільки 6 грудня 2016 року Національна Комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг винесла розпорядження №3056 «Про виключення Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант — Лайф» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи». Підпунктом 2, ч. 1, ст. 2 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України,- є: фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Крім вимоги про розірвання Договору страхування укладеного шляхом заповнення позивачем Заяви на укладення Договорів страхування життя №0000902 та отримання від відповідача копії Правил добровільного страхування життя від 21.12.2007 та Страхового свідоцтва (Поліса) страхування життя серії G №0008047, позивач просить  стягнути  грошові кошти в розмірі 222450,57 грн.

Відповідач заперечень та обґрунтованих доказів, які б спростовували зазначене позивачем не надав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 1, ст. 979 Цивільного кодексу України та ч. 1, ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 607 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що після анулювання ліцензії Відповідач не має можливості виконувати зі свого боку Договір страхування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В ч. 2 ст. 562 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, — змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

-в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

— зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

— виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

— із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

1 листопада 2016 року Національна Комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг винесла розпорядження №2729 «Про анулювання ліцензії на провадження страхової діяльності Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф».

6 грудня 2016 року Національна Комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг винесла розпорядження №3056 «Про виключення Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант — Лайф» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи».

Підпунктом 2, ч. 1, ст. 2 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України,- є: фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства», з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно з ч. 13 ст. 2 Закону України «Про страхування» юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не можуть займатися страховою діяльністю.

Як вбачається з Розпорядження Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №2729, яке набрало чинності з 02.12.2016 року, ліцензію ПАТ «Українська страхова компанія «Грант-Лайф» на провадження страхової діяльності із добровільного страхування життя серії АВ №500005 — анульовано.

Позивач зазначив, що не міг передбачити, що ліцензія відповідача на здійснення страхової діяльності буде анульована до закінчення строку дії Договору страхування.

Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача, щодо розірвання Договору страхування укладеного шляхом заповнення позивачем Заяви на укладення Договорів страхування життя №0000902 та отримання від відповідача копії Правил добровільного страхування життя від 21.12.2007 та Страхового свідоцтва (Поліса) страхування життя серії G №0008047.

Відносно стягнення із відповідача на користь позивача 222450,57 грн. слід зазначити наступне.

У відповідності до частини 5 ст. 28 Закону України «Про страхування» та п. 20.6 Правил, у разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Викупна сума — це сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід’ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми (ч. 7, ст. 28 ЗУ «Про страхування»),

Як вбачається із матеріалів справи розмір викупних сум вказаний у полісі страхування життя серії G №0008047 та визначений на кожний рік дії Договору. На момент звернення позивача із позовом до суду останній діє 8 років 3 місяці 10 днів (з 03.09.2008 по 13.12.2016).

Здійснивши розрахунок викупної суми, суд приходить до висновку, що позивачем здійснено вірно розрахунок викупної суми  в зв’язку із чим із відповідача підлягає стягненню на користь позивача 222450,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.    Позовні вимоги задовольнити .

2.    Розірвати Договір страхування укладений шляхом заповнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Об’єднані системи зв’язку»  Заяви на укладення Договорів страхування життя №0000902 та отримання від Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГРАНТ-ЛАЙФ» копії Правил добровільного страхування життя від 21.12.2007 та Страхового свідоцтва (Поліса) страхування життя серії G №0008047

3.     Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГРАНТ-ЛАЙФ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська,  буд. 17,  прим. 1, ідентифікаційний номер 31025837)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднані системи зв’язку « (031664, м. Київ, вул.. Клавдіївська, буд. 23/15, кВ. 5, ідентифікаційний номер 34295958) 222450 (двісті двадцять дві тисячі чотириста п’ятдесят) грн. 57 коп.,  судовий збір у розмірі 4936 (чотири тисячі дев’ятсот тридцять шість) грн. 76 коп.

4.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.2017

Суддя                                                                                                      Мельник В.І.

Задать свой вопрос

ОТПРАВИТЬ
close

Оставьте свой номер
и мы Вам перезвоним