14 февраля 2018 Судебная практика (общая)

Судебная практика взыскания страхового возмещения в порядке регресса по договору ОСАГО без подтверждения отплаты потерпевшему финансовими документами от страховой компании

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     “12” січня 2018 р.                                                                                         Справа № 755/15335/17

Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді  Виниченко Л.М., при секретарі Гноілек М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 755/15335/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 13180,60 грн. та судовий збір.

Вимоги мотивує тим, 13.05.2013р. між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до умов договору ПрАТ «СК «Альфа Страхування» взяло на себе обов’язок в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка старалась за участю забезпечувального транспортного засобу внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована з договором, здійснити виплату страхового відшкодування.

02.06.2015 року в м. Києві, вул. Столичне шосе трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

24.06.2015 р. постановою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

До ПрАТ «СК «Альфа Страхування» звернувся потерпілий із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв’язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком.

ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи із рахунку, звіту здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 13180,60 грн.

У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача сплачену суму страхового відшкодування.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, представник ПрАТ «СК «Альфа Страхування» Матвієнко В.В. до суду подав заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує, також просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

З урахуванням вищевикладеного Дніпровським районним судом м. Києва 12 січня 2018 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 24.06.2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 11)

Відповідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.06.2015 року встановлено, що 02.06.2015 року близько 08 год. 10 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «KІA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 по вул. Столичне шосе в м. Києві не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем Джилі, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та пошкодження обох транспортних засобів. В діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «KІA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 був застрахований в ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відповідно до Полісу №АІ/5361011 від 25.12.2014 року, термін дії якого до 24.12.2015 включно (а.с. 4).

За заявленими вимогами позивач просить стягнути з відповідача у відшкодування шкоди в порядку регресу кошти в сумі 13180,60 грн., як з винуватця учасника дорожньо-транспортної пригоди, у зв’язку з виплатою вказаної суми потерпілій особі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Як зазначено вище, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідачем було пошкоджено автомобіль Джилі, державний реєстраційний номер НОМЕР_4.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Джилі, н.з. НОМЕР_4, належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 5, 6).

Заява про настання страхового випадку ОСОБА_3 страховику подавалась 04.06.2015 року (а.с. 7-9).

Відповідно звіту № 333 від 06.07.2015 року про оцінку автомобіля Джилі, н.з. НОМЕР_4, складеного оцінювачем ТОВ «ЕКЛІС», матеріальний збиток завданий власникові транспортного засобу Джилі, н.з. НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП за середніми розцінками вартості нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт без врахування ПДВ на складові частини, що підлягають заміні складає 15530 грн. 22 коп. (а.с. 16-26).

Згідно розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № 0851.609.15.01.01 (а.с.38) та страхового акту № 0851.609.15.01.01 від 22.07.2015 р. (а.с. 36-37) вартість страхового відшкодування складає 13 180,60 грн.

До позовної заяви позивачем долучені: платіжне доручення № 10467 від 05.06.2015 року про перерахування коштів в сумі 99 875 грн. 75 коп., як страхове відшкодування згідно договору № АЕ № 11/43-2-1-00/172/1 від 11.04.2011 року (а.с. 12) та витяг з відомості № 207 від 22.07.2015 року оплати страхового відшкодування в сумі 4 761 грн. 11 коп. отримувачу ОСОБА_4, як страхове відшкодування згідно акту № 0178.609.15.01.01 від 07.07.2015 року, що не стосується даного спору (а.с. 13).

Будь яких інших фінансових документів на підтвердження перерахування страхової виплати потерпілому ОСОБА_3 у розмірі 13 180 грн. 60 коп., відповідно страхового акту № 0851.609.15.01.01 від 22.07.2015 р., що є ціною позову, матеріли справи не містять.

За вимогами ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вищевикладених обставин, оскільки позивачем не надано суду доказів про виплату потерпілій особі страхового відшкодування, позов задоволенню не підлягає, так як не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 223, 259, 265, 268, 273, 280, 281, 289, 354, 355 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування», місце знаходження: м. Київ, проспект Московський, буд. 9, оф. 2-204, ідентифікаційний номер 30968986;

Відповідач – ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5.

Судове рішення складене 12.01.2018 року.

Суддя

 

 

Поделиться:

Читайте также

Оставьте свой номер

Мы перезвоним Вам в течение рабочего дня

Неправильный формат
Неправильный формат
Отправить