• П’ять важливих нюансів в договорах страхування відповідальності експедиторів
Блог
6Ноя2017

П’ять важливих нюансів в договорах страхування відповідальності експедиторів

Страхування відповідальності експедиторів, на відміну від звичних полісів страхування об’єктів нерухомості, товарних запасів, обладнання, вантажів, транспорту або навіть інших видів відповідальності, менш поширений і більш специфічний вид страхового покриття.
На українському ринку існує досить обмежений вибір страхових компаній, готових брати на себе ризики, пов’язані з відшкодуванням збитків експедиторів. При цьому кожен окремий потенційний експедитор-страхувальник незмінно потрапляє під ретельний розгляд служб страховика на предмет наявної історії страхових випадків в минулому. Цьому є досить логічне пояснення — високий рівень збитковості по даному виду продукту.

Згідно зі статистикою, в залежності від страховика збитковість (співвідношення між зібраними преміями за договорами страхування відповідальності експедиторів та сумою виплачених за ним же відшкодувань) коливається в рамках 80-95%. Деякі страхові компанії змушені зовсім відмовитися від страхування експедиторів, в той час як інші все ж здатні перекрити високий рівень виплат за збитками за рахунок значних премій зі страхування вантажів.

З огляду на вищесказане, не дивно, що і договори страхування істотно відрізняються у різних страховиків. Тому при виборі страхового партнера обов’язково рекомендуємо вичитувати, в першу чергу, умови полісів, а не орієнтуватися виключно на запропоновану ціну.

Що варто врахувати при порівнянні ключових параметрів договорів страхування

  1. «Все» або зазначені ризики. Так само як і в страхуванні майна, відповідальність експедитора може покриватися договором страхування як в цілому (за винятком переліку конкретних випадків в договорі), так і бути обмеженою певним переліком подій, як наприклад, ДТП, пожежа, крадіжка зі зломом і ін. Зрозуміло, так званий «all risks» поліс кращий в контексті обсягу покриття.
  2. Прив’язка до вини водія. Це один з найбільш поширених каменів спотикання. У деяких договорах цей момент прописаний чітко, в інших же — ні. Мається на увазі, що якщо водій потрапив в ДТП, що спричинило пошкодження перевезених цінностей, зовсім не обов’язково, що страхова компанія буде зобов’язана покрити збитки за замовчуванням. Іноді страховим вважається тільки випадок, коли аварія сталася саме з вини водія перевізника. Тому даний аспект важливо додатково проговорити зі страховиком і відобразити узгоджену версію в договорі.
  3. Крадіжка під час руху транспортного засобу. У всіх страховиків спільним є те, що страховим випадком вважається тільки пропажа вантажу, що перевозиться зі слідами злому транспортного засобу. Т. е. Якщо в пункт призначення прибуває спустошена фура з цілісінькими пломбами, то на отримання страхового відшкодування розраховувати не варто. У 99% випадків пропажа відбувається через шахрайство чи змови з водієм перевізника. А це — суворе виключення за договором. Інше питання, чи всі страховики готові покривати крадіжку зі зломом на ходу транспортного засобу. Насправді, далеко не всі. Багато обмежують свою відповідальність випадками крадіжки під час стоянки авто. Більш того, вимоги до тривалості зупинки і самого місця стоянки часто чітко визначені умовами договору та повинні, відповідно, виконуватися.
  4. Вимоги до страхового покриття перевізників. Варто відзначити, що деякі страхові компанії встановлюють підвищений рівень франшизи (частини збитку, яку оплачує сама компанія-страхувальник), якщо перевізник не має власного договору страхування відповідальності на певний ліміт. Тому варто бути уважним, щоб не пропустити подібної вимоги в тексті договору і, якщо він прийнятний, вибудовувати відповідну політику в стосунках з перевізниками.
  5. Вік транспортних засобів. Йдеться про те, що більшість страховиків все ж вводять зрозумілі обмеження на граничний вік транспортних засобів, перевезення якими підпадають під покриття договором страхування. Інша справа, що кожна страхова компанія має своє власне розуміння допустимих меж, і часто вони відрізняються між собою. Якщо ж в автопарках постійно залучаються перевізників тільки одиниці «невідповідних» авто, то, швидше за все, як виняток про поширення на них страхового покриття можна домовитися зі страховою компанією.

Наостанок зазначу, що відкритість у переговорах на етапі узгодження умов страхування, а також уважне вивчення і внесення необхідних правок до тексту договору страхування — це вірний шлях до того, щоб при врегулюванні страхових випадків уникнути непорозумінь, а отримати виплату в повному обсязі.

Олена Дзюба

Спеціаліст відділу майнового

страхування страхового брокера BritMark

close

Залиште свій номер
і ми Вам зателефонуємо