• Позиція Господарського суду щодо відмови страхової компанії виплачувати страхове відшкодування, посилаючись на пошкодження транспортного засобу, що не пов’язані із страховим випадком
Судова практика

Позиція Господарського суду щодо відмови страхової компанії виплачувати страхове відшкодування, посилаючись на пошкодження транспортного засобу, що не пов’язані із страховим випадком

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇН

13.07.2017                                                                                                      Справа №910/6028/17

 

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промпостач сервіс 2007»

до    приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування»

про стягнення 49 501,13 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача — Володарський В.Л. за дов. № б/н від 06.02.17 р.; Помазанов Т.Ю. — представник за довіреністю.

від відповідача  — Деревецький В.В. за дов. № 22/18 від 11.01.17 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промпостач сервіс 2007» до приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування»   про стягнення 49 501,13 грн., з яких  47 559,13 грн. — сума страхового відшкодування та 1942,00 коп — пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року порушено провадження у справі № 910/6028/17.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач в порушення умов укладеного Договору  добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №89560а6зда від 12.08.2016 року не здійснив виплату страхового відшкодування позивачу внаслідок настання страхового випадку, з підстав того, що аналогічні  пошкодження транспортного засобу   «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1 мали місце в червні 2016 року, тобто ще до дати ДТП. Позивач стверджує, що на момент укладення договору добровільного страхування транспортний засіб «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1 був відремонтований після попереднього ДТП, про що зазначено як в самому договорі (п.22 Договору), так і підтверджується актом надання послуг №2039 від 13.07.2017 року, згідно з яким ФОП ОСОБА_4 підтверджує, що в 2016 році він дійсно виконував ремонтні роботи з відновлення переднього бамперу автомобіля «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 47 559,13 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що заявлені позивачем пошкодження транспортного засобу вже були на момент укладеного між сторонами договору добровільного страхування транспортного засобу  «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1, що такі ж самі пошкодження передньої частини автомобіля мали місце в червні 2016 року, про що його повідомила страхова компанія «Провідна», яка здійснювала виплату за договором цивільно-правової відповідальності, а зазначення в п.22 Договору про те, що автомобіль пошкоджень не має, є помилкою.

Клопотання відповідача про витребування доказів  від 04.07.2017 року, а саме кольорових фото автомобіля «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1 в паперовому та в електронному вигляді, які зроблені співробітниками ПрАТ «СК «Провідна» в процесі врегулювання справи №2300114636 від 21.06.2016р. відносно ДТП, що сталося 18.06.2016р., судом відхилено, з огляду на те, що відповідачем не заявлене клопотання про призначення судової експертизи з встановлення ідентичності пошкоджень транспортного засобу, які на думку відповідача, мали місце  до укладення договору добровільного страхування та тих, які мали місце під час дії даного договору, встановлення ідентичності пошкоджень потребує спеціальних знань, якими суд не володіє.

В судових засіданнях 03.05.2017 року, 13.06.2017 року, 22.06.2017 року оголошувалися перерви.

У судовому засіданні 13.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, —

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Промпостач сервіс 2007»  (страхувальник, вигодонабувач) та приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «АХА Страхування»   (страховик) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №89560а6зда від 12.08.2016 року (далі — Договір), згідно якого було застраховано належний позивачеві  «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1.

Згідно п.9.2 Договору до страхових ризиків  відносяться збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

У листопаді 2016р. стався страховий випадок — ДТП з автомобілем «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1, а саме, припаркувавшись у пров.Киянівському у м.Києві вказана у Договорі особа, допущена до керування, скоїла наїзд на бетонну клумбу, внаслідок чого було пошкоджено передній бампер автомобіля. Зазначеною особою було здійснено усі передбачені Договором дії, зокрема, надано повідомлення про страховий випадок відповідачеві.

Листом  №12559/12ЦВ від 15.12.2016р. відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це тим, що на момент укладення Договору заявлені 30.11.2016р. пошкодження переднього бамперу автомобіля вже були, про що відповідача було повідомлено страховою компанією «Провідна». Внаслідок цього, відповідач заявив про відсутність підстав для кваліфікації даного випадку як страховий випадок  та виплати страхового відшкодування.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок — подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування — страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно повідомлення позивача про настання події, що має ознаки страхового випадку, 30.11.2016р. в м. Київ на пров. Киянівському Помазанов Т.Ю., припарковуючи автомобіль близько біля клумби здійснив на неї наїзд.

02.12.2016р. представником АТ «СК «АХА Страхування» було здійснено огляд автомобіля «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1, за результатами якого було складено

Акт огляду транспортного засобу та встановлено, що він має наступні пошкодження: накладки арки колеса переднього правого, решітка переднього бамперу, направляюча переднього бамперу,  повітропровід передній правий, бамперу переднього з правої сторони, накладка правої протитуманної фари, спойлер переднього бамперу, пошкодження переднього правого колеса.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.29.13. Договору при пошкодженні ТЗ розмір збитків може бути визначений як вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, зокрема, виходячи з відновлення ТЗ на авторизованій СТО за вибором страхувальника.

Автомобіль позивача був відновлений на авторизованій СТО — ТОВ «Атлант-М Лепсе», відповідно до Договору підряду з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту від 14 грудня 2016р.

Відповідно до Акту виконаних робіт (наряд-замовлення) №2310227080 вартість ремонту  транспортного засобу «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1 складає 47559,13 грн., яка була сплачена позивачем згідно платіжних доручень №269 від 15.12.2016 року та №272 від 20.12.2016 року.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів сплати позивачу суми страхового відшкодування не надано, наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування не доведено, в зв’язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 47 559,13 грн.

Посилання відповідача на те, що заявлені позивачем пошкодження транспортного засобу вже були на момент укладеного між сторонами договору добровільного страхування транспортного засобу  «Volkswagen Touareg», д.р.н. НОМЕР_1, що такі ж самі пошкодження передньої частини автомобіля мали місце в червні 2016 року, про що його повідомила страхова компанія «Провідна», яка здійснювала виплату за договором цивільно-правової відповідальності, як підстава для відмови у позові, не обгрунтовані,  оскільки у відповідності до п.22 Договору сторонами погоджено, що при огляді застрахованого транспортного засобу пошкодження відсутні, укладений сторонами договір добровільного страхування у судовому порядку повністю або частково недійсним не визнавався, посилання відповідача на те, що про відсутність пошкоджень в договорі зазначено помилково жодними доказами не підтверджує.

В зв’язку з порушенням відповідачем грошового зобов’язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1942,00 грн за період з 15 грудня 2016 по 01.04.2017 року.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.33.1. Договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Судом перевірено розрахунок пені, виходячи із встановленого договором розміру пені 0,01 %,  в зв’язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені частково в розмірі 513,64 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. — витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

На підтвердження надання адвокатських послуг, позивачем до матеріалів справи долучено Договір про надання  правової допомоги №1/01 від 06.02.2017 року, укладений між позивачем та адвокатом  Володарським В.Л.

На підтвердження оплати послуг адвоката позивачем до матеріалів справи долучено платіжне доручення №311 від 15.02.2017 року.

З протоколів судового засідання вбачається, що адвокат Володарський В.Л., який діє на підставі Свідоцтва про право на  заняття адвокатською діяльністю №1078, виданому на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №5, представляв інтереси позивача у даній справі.

Таким чином, з врахуванням необхідності дотримання  співрозмірнсті  винагороди за адвокатські послуги обсягам наданих послуг, враховуючи доведеність факту надання адвокатом адвокатських послуг позивачу, суд вважає за можливе  стягнути з відповідача витрати позивача  на послуги адвоката в розмірі  4750,00 грн. (10 %).

Відповідно ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав  судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд, —

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування»  (04070, м.Київ, вул.Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю «Промпостач сервіс 2007» (04053, м.Київ, Киянівський провулок, будинок 3-7, офіс 111, код ЄДРПОУ 35647148) 47 559 (сорок сім тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн 13 коп. — суму страхового відшкодування,  513 (п’ятсот тринадцять) грн 64  коп  — пеня, 1553 (тисячу п’ятсот п’ятдесят три) грн 83 коп  — витрати по сплаті судового збору та 4750 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят) грн 00 коп  — витрати позивача на адвокатські послуги.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі  не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

 

     Суддя                                                                                          Шкурдова Л.М.

Повне рішення складено: 17.07.17 р.

 

Задати своє питання

Відправити
close

Залиште свій номер
і ми Вам зателефонуємо