23 Березня 2018 Судова практика (загальна)

Позиція Вищого спеціалізованого суду з питань відшкодування страхової виплати за договором ОСАГО у випадках відсутності вини

Ухвала

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року                                                                                                                м. Київ 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Висоцької В.С., суддів:   Гримич М.К.,  Кафідової О.В., Ступак О.В.,  Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що  27 серпня 2012 року на автодорозі Житомир-Чернівці, поблизу с. Шатава Дунаєвецького району Хмельницької області, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 Під час руху автомобіля виникло від’єднання задніх лівих спарених коліс у зборі із маточиною, гальмівним барабаном та піввіссю, які перелетіли через проїзну частину та вдарили пішохода ОСОБА_5, яка знаходилась на узбіччі дороги. Від  отриманих травм ОСОБА_5 померла на місці пригоди. Відповідальність володільця автомобіля ГАЗ ВАМС ПБ 33023 була застрахована товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія  «Альфа-Гарант» (далі — ТДВ «СК «Альфа-Гарант») за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів  № АВ/3669296 від 16 серпня 2012 року. Позивач, у зв’язку зі смертю його дружини -ОСОБА_5, поніс майнові витрати, а саме: на поховання — 9 350 грн та спорудження надгробного пам’ятника — 10 170 грн. Також він зазнав душевних страждань через втрату близької людини. Оскільки, відповідач відмовив  у виплаті страхового відшкодування, звернувся з вищевказаним позовом до суду.

Враховуючи викладене, просив стягнути з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» у відшкодування майнової шкоди 19 520 грн та у  відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 лютого 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 19 520 грн страхового відшкодування,            5 000 грн для відшкодування моральної шкоди.  Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня  2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру моральної шкоди, зменшивши це відшкодування з 5 000 грн до 2 550 грн. У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року рішення районного суду та рішення апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_3 19520 грн страхового відшкодування, заподіяної матеріальної шкоди, та 2550 грн страхового відшкодування, заподіяної моральної шкоди. В решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ТДВ «СК «Альфа-Гарант», мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі — ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями ст. 1187 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дійшов висновку, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 на час вчинення дорожньо — транспортної пригоди була застрахована ТДВ «СК «Альфа-Гарант», а тому останнє зобов’язано відшкодувати позивачу шкоду.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є володільцем автомобіля НОМЕР_1.

16 серпня 2012 року між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» і ОСОБА_4 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1 на випадок заподіяння ним шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю даного автомобіля на строк з 21 серпня 2012 року до 20 серпня 2013 року включно. Цим договором визначені ліміти відповідальності страховика на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, — 100 000 грн; за шкоду, заподіяну майну, — 50 000 грн. (франшиза — 1 000 грн).

27 серпня 2012 року на 267 км + 550 м автодороги Житомир-Чернівці, поблизу с. Шатава, Дунаєвецького району, Хмельницької області, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, а саме під час руху автомобіля виникло від’єднання задніх лівих спарених коліс у зборі із маточиною, гальмівним барабаном та піввіссю, які перелетіли через проїзну частину та вдарили пішохода ОСОБА_5, яка рухалась по узбіччю дороги.

Від отриманих травм ОСОБА_5 — дружина позивача померла на місці пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого ОВС відділу розслідування дорожньо —  транспортних пригод слідчого управління МВС України в Хмельницькій області від 26 лютого 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012240140000016 від 22 листопада 2012 року, за ч. 2 ст. 286 КК України, закрито у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення.

Статтею 3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі — Закон) передбачено, що обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 32.1 ст. 32 вказаного Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Отже, місцевий суд вірно встановив, що у відповідача — страхової компанії не виникло цивільно-правової відповідальності відповідно до закону, оскільки кримінальне провадження відносно водія застрахованого транспортного засобу було закрито за відсутністю в його діях складу злочину, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Разом з тим, апеляційний суд не виконав вимоги ухвали суду касаційної інстанції від 30 вересня 2015 року, не врахував, що до правовідносин, які склались між сторонами, не можна застосовувати Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, апеляційним судом не з’ясовано обставини справи у повному об’ємі, зокрема, що дії ОСОБА_4, відповідальність якого застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», не знаходились у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, що встановлено постановою від 26 лютого 2013 року, а також не дано належної правової оцінки цим обставинами, зокрема, що обов’язки по відшкодуванню майнової та моральної шкоди лежать саме на відповідачеві.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, суд апеляційної інстанції у порушення вимог статей 213, 214, 303, 304 ЦПК України на вищенаведені обставини справи уваги не звернув, не визначився із характером спірних правовідносин, в порушення норми ч. 4 ст. 338 ЦПК України не виконав вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року, не дав належної правової оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, не встановив всі обставини справи, не вирішив спір відповідно до норм права, які підлягають до застосування у даній справі.

Апеляційний суд не навів вмотивованих обґрунтувань на спростування встановлених судом першої інстанції обставин та скасував законне рішення місцевого суду.

Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції — залишенню в силі.

Згідно зі ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія   «Альфа-Гарант» задовольнити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2016 року скасувати, рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий          В.С. Висоцька

Судді:    М.К. Гримич, О.В.Кафідова, О.В.Ступак, І.М. Фаловська

Поділитись:

Читайте також

Залиште свій номер

Ми перетелефонуємо Вам протягом робочого дня

Невірний формат
Невірний формат
Відправити