• Судебная практика по спорам, связанным с признанием страховым случаем захвата транспортного средства неизвестными вооружёнными лицами в зоне АТО
Судова практика

Судебная практика по спорам, связанным с признанием страховым случаем захвата транспортного средства неизвестными вооружёнными лицами в зоне АТО

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014року            м. Запоріжжя

      справа № 908/4730/14

про стягнення 261560,00 грн. страхового відшкодування

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА РЕНТ», (юридична адреса: 83052, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 96-А; поштова адреса: 83059, м. Донецьк, вул. Складська, буд. 3-В)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», (юридична адреса: 83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 100; поштова адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5)

 

суддя   Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача Зайцев Ю.О., довіреність № 1530 від 03.11.2014 р.;

від відповідача — Шерстньова О.С., довіреність б/н від 08.01.2014 р.;

СУТЬ СПОРУ:

10.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СІГМА РЕНТ», м. Донецьк (ТОВ «СІГМА РЕНТ») з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк (ПрАТ «УАСК «АСКА») про стягнення 261560,00 грн. страхового відшкодування для розгляду позову відповідно до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції».

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов’язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, — господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 10.11.2014 р. справу № 908/4730/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4730/14, справі № 908/4730/14 присвоєно номер провадження 4/129/14, судове засідання призначено на 26.11.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

У зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 17.12.2014 р.

В судовому засіданні 17.12.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 173, 174, 354 ГК України, ст., ст. 990, 979 ЦК України, ст., ст. 8, 26 Закону України «Про страхування» і полягають в тому, що між позивачем та відповідачем укладений договір страхування транспортного засобу на умовах програми «Бізнес-стандарт» СТД № 3126065 від 03.06.2013 р., за яким застраховано автомобіль AUDI А6 2010 року випуску, об’єм двигуна 2773 куб.см., державний реєстраційний номер АН1532НС, що належить позивачу на праві власності. Відповідно до п. 2.6.5 договору страхування протиправне заволодіння транспортним засобом шляхом розкрадання визначається як страховий ризик «Угон». Згідно цього пункту договору щодо автомобіля AUDI А6, державний реєстраційний номер АН1532НС застрахований ризик Угон «Б» — розкрадання транспортного засобу з будь-якого місяця в будь-який час доби. Страховий випадок за ризиком «Угон» відбувся 28.05.2014 р., а саме: на автостоянці магазину «Олді», який розташований по вул. Сігова 1 «А» в Калінінському районі м. Донецька, 28.05.2014 р. два невідомі чоловіки зі зброєю в руках незаконно заволоділи транспортним засобом — автомобілем AUDI А6 2010 року випуску, об’єм двигуна 2773 куб.см., державний реєстраційний номер АН1532НС. За даним фактом в цей же день відкрито кримінальне провадження № 12014050820001096 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України — незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або з погрозою застосування такого насильства. Зазначене підтверджується довідкою слідчого СВ Калінінського РВ ДМУ ГУ МВС України у Донецькій області № 5166 від 28.05.2014 р. Відкриття кримінального провадження за вказаним випадком підтверджується листами СВ Калінінського РВ ДМУ ГУ МВС України у Донецькій області від 27.06.2014 р. на запит відповідача №5106-15/3/03/1 від 04.06.2014 р. і від 11.07.2014 р. № 11/14 5790 на запит відповідача № 6025-15/3/03/1 від 08.07.2014 р. На виконання вимог п. 3.5 договору страхування та приписів ст. 990 ЦК України позивач 30.05.2014 р. звернувся з письмовою заявою про угон транспортного засобу. Отже, позивач виконав всі необхідні дії для отримання страхового відшкодування. Сума відшкодування згідно умов п. 4.4 договору становить 261560,00 грн. із розрахунку 300000,00 грн. (страхова сума), вартість автомобіля на момент страхового випадку не менше 300000,00 грн., франшиза 5 %, що становить 15000,00 грн., раніше сплачені кошти за ризик «Збиток» 23440,00 грн. за страховими випадками. Враховуючи викладене, відповідно до п. 2.1 договору СТД № 3126065 від 03.06.2013 р. та приписів ст. 8 Закону України «Про страхування» та ст. 979 ЦК України у зв’язку із настанням страхового випадку у відповідача виникло зобов’язання зі сплати страхового відшкодування. Відповідач листами № 5153-15/3/03/1 від 24.06.2014 р. і  № 6665-15/3/03/1 від 11.08.2014 р. повідомляв позивача про відстрочення страхового відшкодування. Однак, листом № 1513 від 17.10.2014 р. відмовив у виплаті страхового відшкодування, визнавши цей випадок не страховим, посилаючись на п. 2.7.14 договору СТД № 3126065 від 03.06.2013 р. Пункт 2.7.14 договору страхування, на який посилається відповідач передбачає обставини, за яких відбувся випадок заволодіння транспортним засобом, що виключає відшкодування збитків, а саме: всякого роду військові дії бо військові заходи і їх наслідки, громадянська війна, терористичні акти, народні хвилювання і страйки, конфіскація, арешт або знищенням транспортних засобів на вимогу військових або цивільних властей. У якості доказів наявності зазначених обставин відповідач наводить сам факт видання Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», та посилається на існування інших документів та інформації, які нібито підтверджують, що збитки були спричинені внаслідок терористичних актів та військових дій. Позивач вважає, що жодний з наведених відповідачем доказів не доводить, що на території вул. Сігова 1 «А» в Калінінському районі м. Донецька 28.05.2014 р. відбувалися терористичні акти або військові дій, чи інші, зазначені у п. 2.7.4 договору обставини. Отже відмова у виплаті страхового відшкодування прийнята відповідачем всупереч положенням ст. 26 Закону України «Про страхування». Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з ПрАТ «УАСК «АСКА» 261560,00 грн. страхового відшкодування.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив з наступних підстав. Між позивачем та відповідачем має місце спір щодо виплати страхового відшкодування. Згідно з п. 2.1 укладеного сторонами договору страхування транспортного засобу на умовах програми «Бізнес-стандарт» СТД № 3126065 від 03.06.2013 р. страховим ризиком визнається подія, на випадок якої проводиться страхування, і яка має одзнаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком визнається передбачена договором подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування. Проте, за умовами п. 2.7.14 договору сторони узгодили, що не підлягають відшкодуванню збитки, які виникли у разі всілякого роду військових дій або військових заходів та їх наслідки, громадянська війна, терористичні акти, народні хвилювання і страйки, конфіскація, арешт або знищення транспортних засобів на вимогу військових  або цивільних властей. Таким чином, оскільки страховий випадок — викрадення автомобіля AUDI А6 2010 року випуску, об’єм двигуна 2773 куб.см., державний реєстраційний номер АН1532НС — стався під час проведення у місті Донецьку антитерористичної операції, яка супроводжується усякого роду військовими діями і заходами, терористичними актами, конфіскацією транспортних засобів, то даний збиток (угон автомобіля) не підлягає відшкодуванню відповідачем. Крім того, відповідно до п. 3.2.5 договору страхувальник зобов’язаний вживати всі заходи для попередження виникнення збитку та для зниження ступеню ризику, а у разі порушення даного обов’язку страховик має право відповідно до п. 5.5.1 договору відмовити у виплаті страхового відшкодування. Відповідач наполягає на тому, що в порушення умов п. 3.2.5 договору позивачем, не зважаючи на гостру ситуацію в місті Донецьку (АТО, масові угони автомобілів представниками терористичної організації ДНР, бойові дії в місті, пограбування та таке інше), не було прийнято жодного заходу для запобігання виникненню збитків і для зниження ступеню ризику, зокрема ризику викрадення застрахованого автомобіля. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 17.12.2014 р. відповідачем також на підставі ст. 38 ГПК України було заявлено клопотання про витребування доказів, яким відповідач просить суд витребувати у Калінінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області копії матеріалів кримінального провадження за № 12014050820001096, відкритого за ознаками злочину, передбаченого ч. 3  ст. 289 КК України.

Позивач проти заявленого клопотання заперечив, вважає що витребування у Калінінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області копій матеріалів кримінального провадження за № 12014050820001096 є недоцільним, в матеріалах справи наявна довідка слідчого СВ Калінінського РВ ДМУ ГУ МВС України у Донецькій області        № 5166 від 28.05.2014 р. про відкриття за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами автомобілем AUDI А6, державний реєстраційний номер АН1532НС кримінального провадження № 12014050820001096 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, на теперішній час тривають оперативно-розшукові дії.

Дослідивши заявлене клопотання про витребування доказів, розглянувши матеріали справи № 908/4730/14 та заслухавши думку представника позивача з цього приводу, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів заявлене безпідставно, не спрямоване на захист прав і охоронюваних законом інтересів сторін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотання про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави з яких випливає, що цей доказ має підприємства чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

При цьому, в п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

З поданого суду клопотання про витребування доказів вбачається, що відповідач жодним чином не обґрунтував неможливість самостійно подати суду докази, щодо яких ним заявлено це клопотання, що є порушенням вимог ст. 38 ГПК України.

Крім того, відповідно до умов п. 5.1 укладеного ТОВ «СІГМА РЕНТ» і ПрАТ «УАСК «АСКА» договору страхування транспортного засобу на умовах програми «Бізнес-стандарт» СТД № 3126065 від 03.06.2013 р. страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 15 днів після оформлення і підписання страхового акту. Згідно з п. 3.6.4 договору страхування страховик має право відстрочити виплату страхового відшкодування у випадку «Угону» транспортного засобу до 4-х місяців після отримання необхідних документів. З матеріалів справи вбачається, що викрадення застрахованого автомобіля сталося в травні 2014 року, тому суд не вважає за необхідне залучати до матеріалів даної справи матеріали кримінального провадження станом на грудень 2014 року, оскільки це не спростовує факту, що 28.05.2014 р. сталося незаконного заволодіння невстановленими особами автомобілем AUDI А6, державний реєстраційний номер АН1532НС, за фактом якого відкрито кримінального провадження № 12014050820001096 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд —

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2013 р. ТОВ «СІГМА РЕНТ» (позивачем у справі) та ПрАТ «УАСК «АСКА» (відповідачем у справі) був укладений Договір страхування транспортного засобу на умовах програми «Бізнес-стандарт» СТД № 3126065 (далі за текстом — Договір), предметом якого є майновий інтерес, пов’язаний з володінням, користування і розпорядженням транспортним засобом — AUDI А6 2010 року випуску, об’єм двигуна 2773 куб.см., державний реєстраційний номер АН1532НС, номер кузова (шасі) WAUZZZ4F4AN053611, який належить позивачу (Страхувальнику) на праві власності.

Відповідно до п. VI частини «А» Договору та п. 2.1 частини «Б» Договору страховими ризиками по Договору є «Збиток» і «Угон».

За умовами п. 2.1 частини «Б» Договору страховий ризик — це певна подія, на випадок якої проводиться страхування, і яка має одзнаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок — це передбачена Договором подія, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з п. 2.6.5 частини «Б» Договору ризик «Угон» — це протиправне заволодіння транспортним засобом внаслідок розкрадання. За цим Договором застрахований ризик Угон «Б» — розкрадання транспортного засобу з будь-якого місця в будь-який час доби.

Пунктом VIІІ частини «А» Договору визначено, що страхова сума відносно застрахованого транспортного засобу визначена в розмірі 300000,00 грн.

Франшиза за ризиком «Угон» становить 5 %. (п. Х частини «А» Договору).

Згідно з п. ХІІІ частини «А» Договір вступає в силу з 00 години дня , наступного за днем отримання страхової премії на р/р «АСКА» і дії протягом року.

Як зазначає позивач, страховий випадок за ризиком «Угон» відбувся 28.05.2014 р., а саме: на автостоянці магазину «Олді», який розташований по вул. Сігова 1 «А» в Калінінському районі м. Донецька, 28.05.2014 р. приблизно о 14 годині 30 хвилин два невідомі чоловіки зі зброєю в руках погрожуючи водію ТОВ «СІГМА РЕНТ»   гр. Безмащуку В.Л., який має право керувати транспортним засобом AUDI А6, державний реєстраційний номер АН1532НС, незаконно заволоділи транспортним засобом — автомобілем AUDI А6 2010 року випуску, об’єм двигуна 2773 куб.см., державний реєстраційний номер АН1532НС.

Даний факт був зареєстрований у ЖЕУ Калінінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області за № 5284 від 28.05.2014 р. В цей же день, 28.05.2014 р., слідчим СВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області лейтенантом міліції Севастяновою А.Є. за даним фактом було відкрито кримінальне провадження № 12014050820001096 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України — незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, або з погрозою застосування такого насильства.

Зазначені обставини підтверджуються довідкою слідчого СВ Калінінського РВ ДМУ ГУ МВС України у Донецькій області Севастянової А.Є. № 5166 від 28.05.2014 р., а також  наявними в матеріалах справи листами-відповідями СВ Калінінського РВ ДМУ ГУ МВС України у Донецькій області від 27.06.2014 р. на запит ПрАТ «УАСК «АСКА» №5106-15/3/03/1 від 04.06.2014 р. і від 11.07.2014 р. № 11/14 5790 на запит ПрАТ «УАСК «АСКА» № 6025-15/3/03/1 від 08.07.2014 р. (а.с. 19, 20 і 28).

Відповідно до п. 3.5 частини «Б» Договору при настанні випадку, який може бути визнаний страховим по ризику «Угон» Страхувальник (його представник) зобов’язаний: негайно, як тільки це стане можливим, повідомити про настання страхового випадку до органів внутрішніх справ. Негайно, як тільки це стане можливими, але не пізніше чим протягом 24 годин після того, як йому стало про це відомо, повідомити про подію в цілодобовий Центр  сервісної підтримки клієнтів Страховика. Письмово заявити про подію Страховику протягом двох робочих днів після події або після того, як йому стало про це відомо. (пп. 3.5.1 — 3.5.3 п. 3.5 частини «Б» Договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог п. 3.5 частини «Б» Договору позивач 30.05.2014 р. звернувся до відповідача з письмовою заявою про угон застрахованого транспортного засобу автомобіля AUDI А6 2010 року випуску, об’єм двигуна 2773 куб.см., державний реєстраційний номер АН1532НС. (а.с. 21).

Умовами п. 5.3.6 частини «Б» Договору передбачений перелік документів, які надаються Страхувальником у випадку «Угона» транспортного засобу для підтвердження настання страхового випадку, а саме: довідка органів МВД про факт розкрадання транспортного засобу або його частин (довідка повинна містити інформацію про власника (користувача) транспортного засобу, марку, модель, реєстраційний номер, номер кузова (шасі) транспортного засобу, час, місце та інші обставини пригоди); постанову відповідного правоохоронного органу про відкриття кримінального провадження або про його закриття.

Згідно з п. 4.4 частини «Б» Договору у випадку «Угона» сума матеріального збитку розраховується в розмірі страхової суми, встановленої цим Договором, але не більше вартості транспортного засобу, аналогічного викраденому, на час настання страхового випадку. Розрахунок збитку здійснюється на підставі даних, які наведені в останній, на дату розрахунку, редакції «Бюлетеня автотоварознавця», а при відсутності в ньому таких даних — на підставі висновку експерта-автотоварознавця. З суми матеріального збитку, який розраховується по ризику «Угон», вираховується сума вплати по групі ризиків «Збиток», якщо така виплата здійснювалася.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листами № 5153-15/3/03/1 від 24.06.2014 р. і № 6665-15/3/03/1 від 11.08.2014 р. повідомляв позивача про відстрочення страхового відшкодування із посиланням на необхідність отримання  додаткової інформації відносно події, яка сталася 28.05.2014 р. із застрахованим транспортним засобом — автомобілем AUDI А6, державний реєстраційний номер АН1532НС. (а.с. 18, 27)

Однак, листом № 1513 від 17.10.2014 р. відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, визнавши цей випадок не страховим, посилаючись на п. 2.7.14 Договору СТД № 3126065 від 03.06.2013 р. (а.с. 24)

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з ПрАТ «УАСК «АСКА» 261560,00 грн. страхового відшкодування за Договором страхування транспортного засобу СТД № 3126065 від 03.06.2013 р. у зв’язку із настанням страхового ризику «Угон».

Статтею 979 ЦК України унормовано, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового  випадку) виплатити другій  стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову  виплату), а  страхувальник  зобов’язується  сплачувати  страхові  платежі та  виконувати інші  умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічні норми містить ст. 988 ЦК України, якою передбачено, що страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 26 Закону України «Про страхування» визначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні  страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником — фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Пунктом 2.7.14 Договору страхування транспортного засобу СТД № 3126065 від  03.06.2013 р., на який послався відповідач обґрунтовуючи відмову позивачу у виплаті страхового відшкодування за ризиком «Угон», передбачено, що не підлягають відшкодуванню збитки, які виникли у разі всілякого роду військових дій або військових заходів та їх наслідки, громадянська війна, терористичні акти, народні хвилювання і страйки, конфіскація, арешт або знищення транспортних засобів на вимогу військових  або цивільних властей.

Мотивуючи відмову у виплаті страхового відшкодування ПрАТ «УАСК «АСКА» в листі № 1513 від 17.10.2014 р. посилається на факт видання Указу Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», та посилається на повідомлення з офіційного сайту МВС України за травень 2014 року і повідомлення-новини засобів масової інформації з мережі Інтернет, які, на бумку відповідача, підтверджують, що збитки були спричинені внаслідок терористичних актів та військових дій.

Суд з такими висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Нормами чинного законодавства закріплено, що обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) — це непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що  звільняє від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених законодавством.

В Указі Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, на який посилається відповідач, йдеться лише про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VІІ період проведення антитерористичної операції — це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.042014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Цим же Законом визначено, що територія проведення антитерористичної операції — це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 р. № 405/2014.

Таким чином, саме лише рішення про проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, як і саме проведення операції, автоматично не рахуються форс-мажорними обставинами і не можуть бути безумовною підставою звільнення від відповідальності за страховим договором.

При цьому, суд вважає, якщо неідентифіковані озброєні особи за допомогою зброї заволоділи транспортним засобом поза зоною бойових дій, то відсутні підстави стверджувати, що такий страховий випадок є результатом або наслідком проведення антитерористичної операції.

Інших конкретних обставин, які підтверджують, що у даному випадку збитки були спричинені внаслідок терористичних актів або військових дій, які мали місце саме 28.05.2014 р. на автостоянці магазину «Олді», який розташований по вул. Сігова 1 «А» в Калінінському районі м. Донецька, відповідач суду не довів, як і не надав письмових доказів, які підтверджують наявність таких обставин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах у відповідача не було передбачених законом або договором підстав для відмови Страхувальнику (позивачу у справі) у виплаті страхового відшкодування за ризиком «Угон» згідно Договору страхування транспортного засобу СТД № 3126065 від 03.06.2013 р., а тому відмова ПрАТ «УАСК «АСКА» сплатити ТОВ «СІГМА РЕНТ» страхове відшкодування, викладена в листі № 1513 від 17.10.2014 р., є незаконною і необґрунтованою.

Стосовно доводів відповідача, що в порушення умов п. 3.2.5 Договору не зважаючи на ситуацію в м. Донецьку позивач продовжував використовувати застрахований автомобіль та ним, не було прийнято жодного заходу для запобігання виникненню збитків і для зниження ступеню ризику, зокрема ризику викрадення застрахованого автомобіля, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що в п. IV частини «А» Договору зазначено, що застрахований транспортний засіб обладнано заводським протиугінним засобом, іммобілайзером. Натомість, жодним пунктом Договору не передбачено, що у випадку настання подій, про які йдеться в п. 2.7.14 Договору, Страхувальник зобов’язаний припинити використовувати застрахований транспортний засіб.

Згідно розрахунку позивача, виконаного відповідно до умов п. 4.4 Договору, сума страхового відшкодування за викрадення автомобіля AUDI А6 2010 року випуску, об’єм двигуна 2773 куб.см., державний реєстраційний номер АН1532НС, становить 261560,00 грн., із розрахунку: страхова сума за Договором (п. VІІІ частина «А» Договору) — 300000,00 грн., франшиза за ризиком «Угон» — 5 % (що становить 15000,00 грн. від вартості автомобіля), раніше сплачені кошти за ризик «Збиток» 23440,00 грн. за страховими випадками (підтверджується платіжним дорученням № 7006 від 10.09.2013 р.)

300000,00 грн. — 15000,00 грн. — 23440,00 грн. = 261560,00 грн.

Суд вважає, що наведений розрахунок позивачем виконаний вірно. Контррозрахунок  відповідача в матеріалах справи відсутній, жодних доводів проти наведеного розрахунку відповідач не зазначив.

Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України закріплено, що  суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для стягнення з ПрАТ «УАСК «АСКА» на користь ТОВ «СІГМА РЕНТ» 261560,00 грн. страхового відшкодування на підставі Договору страхування транспортного засобу СТД № 3126065 від 03.06.2013 р. за страховим ризиком «Угон».

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (ст. 43 ГПК України).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «УАСК «АСКА» на користь ТОВ «СІГМА РЕНТ» 261560,00 грн. страхового відшкодування документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступень вини кожної із сторін,  судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд —

В И Р І Ш И В:

  1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА РЕНТ», м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк про стягнення 261560,00 грн. страхового відшкодування задовольнити повністю.
  2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», (юридична адреса: 83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 100; поштова адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМА РЕНТ», (юридична адреса: 83052, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 96-А; поштова адреса: 83059, м. Донецьк, вул. Складська, буд. 3-В, код ЄДРПОУ 36307210) 261560 (двісті шістдесят одну тисячу п’ятсот шістдесят) грн. 00 коп. страхового відшкодування та 5231 (п’ять тисяч двісті тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України  «18» грудня 2014  р.

Суддя                                                                                          Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.                                 

Задати своє питання

Відправити
close

Залиште свій номер
і ми Вам зателефонуємо